Лідер гурту "ТІК" Віктор Бронюк: "Пісні нам пише Союз письменників України!"

10.06.2010    

Ввиду того, что Виктор говорит на украинском языке ПС публикует ответы именно на украинском.

- Вікторе, на вас не образився Юрій Шатунов (экс-солист группы Ласковый май – ред.) за ваші „Білі троянди”? Чи давав він згоду на те, щоб ви виконали цю пісню?

- З Юрієм Шатуновим з цього приводу ми не спілкувалися, а от з Андрієм Разіним – так. Він виявився дуже цікавою та приємною людиною, ми з ним про все домовилися та придбали права на цю пісню, постійно сплачуємо за це відповідні внески. До речі, Разін нам сказав, що наша інтерпретація пісні найцікавіша з усіх існуючих.

- Скажіть, будь ласка, хто є автором пісень гурту „ТІК”? Якщо ви є авторами, якими переживаннями навіяні слова „Олені – небриті і неголені”? Всі зазвичай співають про себе, про свої життєві ситуації. А в цьому випадку дуже складно уявити, які життєві драми вас надихають….

- Пісні нам пише Союз письменників України! Жартую, звісно, тексти пісень я пишу сам. Надихає Україна, бо ми живемо в найпрекраснішій в світі країні. Дійсно, інколи нас звинувачують в примітивних текстах пісень, але я вважаю, що своїми піснями ми не повинні навантажувати людей якимись своїми переживаннями та проблемами. До того ж, в кожного з нас є життєві драми, і не можна виспівувати всі свої життєві ситуації. Я звик жити по принципу оптимізму, я не гот та не емо. Тому хочу, щоб наша творчість була такою самою – оптимістичною.

- Шановний гурт ТІК, чому ви не обрали назву гурту „ТАК”? Де ваш патріотизм? Сумую за тими часами, коли вся країна виголошувала „Ющенко ТАК!” 

- Справа в тому, що я не скандував „Ющенко ТАК!”. Якраз в той час ми створювали свій гурт, і з помаранчевою революцією в мене пов’язана життєва драма. Я, як історик-правознавець за освітою, одразу побачив, що це штучна, несправжня революція, тому мене не було на Майдані. Через це я посварився з декількома друзями і ми до сих пір не спілкуємося. Що стосується назви гурту, ТІК – це найпростіше слово українською з трьох літер! А якщо серйозно, ТІК розшифровується як „Тверезість і культура”. Коли я працював в соціальній сфері, ще до початку музичної кар’єри, мені приходив журнал „Трезвость и культура”, і взяли звідти назву. Звісно, виходить, що назва – це як масло масляне, бо тверезість – це обов’язкова умова культури, тому вони дуже тісно пов’язані та культура не може існувати без тверезості.

- Скажіть, будь ласка, чи бувають у вас романи з фанатками? В серці ще є надія….

 - В мене була активна молодість, тоді я був в КВК, були несерйозні інтрижки. А зараз в мене є кохана дружина, улюблена донька, і я ніколи в житті не дозволю собі розміняти найдорожчих людей у світі на якісь несерйозні романи.

 - А ви раніше були в Запоріжжі? Що вам тут сподобалося? Кажуть, в нас найкрасивіші в світі дівчата!

 - Так, я раніше часто приїжджав до Запоріжжя, мені дуже подобається ваше місто. В студентські роки я грав в команді КВК та приїжджав до вас на „Студентські жарти”. До речі, в 2000 році на острові Хортиця мене посвятили в козаки. До речі, я, як історик, знаю козацькі традиції і виповнив всі обряди. Найскладнішим було випити склянку горілки, яка стояла на шаблі. Але зміг: випив і не пролив жодної краплі.

 - Скажіть, будь ласка, чи п’єте ви горілку? Якщо так, яку саме та чим любите закусувати?

 - Так, я інколи випиваю горілки, але алкогольної залежності не маю. В нашої нації так склалося історично: ми п’ємо горілку. Але я переконаний, що вживання алкоголю нікому в житті ще не допомогло і ніколи не допоможе. До речі, коли мені було 14 років, батьки дозволили мені і пити, і курити. Але за всі роки свого життя я не викурив жодної сигарети, і випиваю рідко. Дуже важливо, що батьки розповіли мені про наслідки вживання алкоголю та куріння, і саме це відбило в мене будь-яке бажання пити чи курити. До речі, схильності до куріння мабуть в мене є: мій батько, наприклад, курить вже більше 30 років.

- Як ви вчилися в школі? Тільки чесно!

 - Дев’ять класів школи я закінчив з відзнакою, потім пішов до педагогічного училища, вивчився на художника і теж закінчив його з відзнакою. Потім пішов вчитися до Вінницького педагогічного університету, але його вже закінчив без відзнаки: з однією трійкою, - було дуже багато громадських навантажень.

 - Що вам встигли подарувати фанати? Який подарунок виявився найоригінальнішим та найприємнішим?

 - Ми постійно отримуємо дуже багато подарунків, і кожен зберігаємо. В нас на репетиційній базі в Вінниці є місце, де ми на поличках розставляємо всі подарунки. Частина з них знаходиться в мене вдома. Особливо багато нам дарують м’яких іграшок, книжок, часто нам дарують різних оленів. До речі, деякі шанувальники навіть дарують нам свої вірші. До речі, в Запоріжжі, коли ми виступали на Дні міста, нам подарували великий такий каравай, на якому стояли олені. Він в нас до сих пір стоїть на базі, ми вирішили не їсти таку красу: шкода.

 - Ви часто сваритесь в колективі? Як вирішуєте суперечки?

 - Ми всі вже давно дорослі люди і розуміємо, що сварки ні до чого доброго не приведуть. Хоча в той самий час там, де є творчість, без суперечок не буває. І робоча сварка, яка стосується творчого процесу, йде на користь: можна більш об’єктивно визначити правильне рішення.

 - Ви коли-небудь бачили живого оленя?

 - В Вінниці не так давно відкрився зоопарк, і там є декілька видів оленів, одному з них вже три роки. Ми з дружиною та донькою час від часу ходимо до зоопарку і обов’язково підходимо до оленів.

 - Як ви ставитеся до того, що спонсор вашого туру – горілка, якщо повна назва вашого гурту – „Тверезість та культура”?

 - Я не ставлюсь до цього якось негативно, бо це дружня співпраця. До речі, коріння цієї горілки лежить в Запоріжжі. Коли мені кажуть, що ми рекламуємо горілку, я нагадую, що всі учасники гурту за освітою – вчителі, і головне – це правильне виховання. На своїх концертах, які проходять за підтримки торгової марки „Медовуха”, ми нікому не заливаємо горілку в горло. В нашій країні крайнощі: або все можна, або все треба заборонити. Зараз треба формувати культуру вживання алкоголю та доносити до людей, що пити треба вміти правильно і небагато. Нажаль, в нашій державі намагаються ігнорувати тему алкоголізму, ніхто не розповідає про наслідки. Алкоголь ще нікому не допоміг само реалізуватися, і головне не робити культ з вживання алкоголю. Я час від часу відвідую збори з молодіжними, дитячими організаціями, наприклад, зі скаутами, і я завжди піднімаю питання вживання алкоголю. Наше завдання – пояснити, що повинна бути межа і вживати його треба з мірою.

 - Хто придумав імідж вашого гурту?

 - Ми наймали іміджмейкера (сміється - ред.). Насправді, іміджем треба займатися самому, бо ніхто не відчуває вас краще вас самих. Ми не ставили собі на меті бути гламурними або навпаки, антигламурними, епатажними. Ми такі, які є. До речі, минулого року ми потрапили в ТОП-20 найгламурніших людей України, посівши в рейтингу 17 місце. Чесно кажучи, було невелике здивування, але коли прочитали пояснення, чому ми туди потрапили, стало приємно: там написали, стиль ТІКа – бути самими собою. Нам дуже приємно, що люди це побачили. Ми переконані, що кожна людина індивідуальна, і двох однакових в цьому світі просто не існує. Тому треба завжди бути самими собою!

- Про пірожине якого Сірожи ви співаєте? І чи полюбляєте тістечка самі?

- Я сам не дуже люблю солодке, але інколи можу з’їсти симпатичне тістечко чи цукерку. З приводу пісні, наша творчість – в жанрі стьобу та сатири, та через пісню ми намагалися показати, що не варто жертвувати самим собою заради шоу-бізу. Особливо це стосується молоді, яка рветься на всі прослуховування, конкурси та проекти. Не треба повністю підкорюватися продюсерам та їхнім вимогам, бо вас можуть стерти, як індивідуальність. А з приводу того, що то за Сірожа - це адресувалося Сергію Звєрєву. До речі, він якось сказав про ТІК, що нам треба ходити до салонів краси та носити гіпюрові маєчки. От ми у відповідь і згадали його в своїй пісні!

 

- Назвіть, будь ласка, три найважливіші речі в своєму житті.

- Це досить складне запитання. Кохану дружину та улюблену донечку я не можу назвати речами… (сміється – ред.). А так, я почав помічати, що мені дуже важко бути без мобільного телефону: постійно відчуваєш, що чогось не вистачає. Крім того, не можу жити без рідного колективу, без гурту, а також без новин. За ними я слідкую постійно.

- Вікторе, скажіть, чого ви боїтеся більш за все в житті?

- Боюся війни та зради. Це завжди приходить неочікувано. Я дуже миролюбива та неконфліктна людина.

- За кого ви голосували на виборах Президента України? І які в вас політичні погляди?

- Я б відніс себе до лібералів, бо їх основні принципи ґрунтуються на волі, злагоді та добробуті. На виборах Президента України я голосував за Юлію Тимошенко. А як може бути інакше? Наш гурт брав участь в соціальній акції „З Україною в серці”, і підтримувати акцію, а потім голосувати за іншого кандидата – це не нормально. Я підтримував її чесно, від душі, і зараз теж підтримую. До того ж, завдяки цій акції ми змогли влаштувати свята в таких райцентрах, про які я взагалі ніколи не чув, а люди, які там живуть – ніколи раніше не бачили такого шоу.

-З ким з колег по сцені ви підтримуєте дружні стосунки?

- По-перше, ми ні з ким не сваримося. А так, в гарних відносинах з Андрієм Кузьмою, з Іриною Білик, з Ламою, Потапом на Анастасією Каменських та іншими. Але через щільні графіки концертів кожного з нас виходить бачитися дуже рідко. До речі, навіть з Сергієм Звєрєвим в нас не було конфлікту, і він навіть хотів з нами заспівати. От вивчить українську мову – тоді будь ласка!

- В кого зі світових зірок ви б хотіли виступити на розігріві?

- Це в них треба питати, хто б з них хотів виступити в нас на розігріві! :) А так нам абсолютно все одно, виступати на концерті першими, другими чи останніми. Багато зірок в своїх райтах пишуть, що виступатимуть, наприклад, тільки першими і в повній залі, і щоб люди при їх виступі стояли… Але, як на мене, це нелогічно. Головне – передати людям, які прийшли на концерт, свою енергетику, позитив, свій запал. А робити це на початку, в середині або в кінці концерту – це не так суттєво.

- Яка в вас мрія?

- Сьогодні зранку в мене була одна мрія – виспатися. Я проспав після концерту в Миколаєві усього чотири години, і в готелі в сусідньому номері чоловік з жінкою, в якої друга найдрівніша професія, всю ніч заважали мені спати. Але зараз вже трошки прокинувся, і ця мрія перейшла на задній план. А якщо глобально, то мрію, щоб в Україні люди стали жити краще, щоб політики їх не налаштовували одне проти одного. Найприємніше, що може бути – бачити навколо себе щасливих людей!

- Який у вас улюблений колір та розмір?

- В художника не може бути улюбленого кольору, вони всі улюблені. Це залежить і від настрою, і від погоди, і від зовнішніх факторів. Хоча в мене була знайома, яка дуже любила рожевий колір: в неї був рожевий кабінет, рожевий стіл, рожеві стільці, рожева техніка, рожевий одяг… Словом, все, що її оточувало, було рожевого кольору. Про себе ж я такого сказати не можу. Стосовно розміру можу сказати одне: головне, щоб він не заважав. Можна мати якусь велику річ, але не знати, що з нею робити.

- Ви любите тістечка? Якщо так, то які? Хто їх вам готує?

- Я вже казав, що не є прихильником солодкого. Я сам дуже люблю готувати, і коли я вдома, не даю дружині бути на кухні. До того ж, я не вважаю, що там обов’язково повинно бути місце дружини. До речі, я дуже люблю готувати борщ, і їм його по три-чотири рази на тиждень. Головне тільки, щоб він був дуже смачним і щоб його готували з гарним настроєм.

- Яка ваша думка з приводу нового Президента України Віктора Януковича? Як ви вважаєте, чи сприятиме він розвитку культури і шоу-бізу в Україні?

- Президента формує оточення, і команда була головним мінусом, в принципі, гарної людини, екс-президента Віктора Ющенка. Як себе покаже Янукович, невідомо, і про це можна буде говорити тільки за п’ять років. Про людину треба судити за її діями. Я, як в чиновник в сфері культури в минулому, можу дати оцінку тому, як в цьому напрямку працював минулий президент, але не новообраний. З приводу його вислову про українського поета Антона Чехова можу сказати, що всі ми люди і всі ми помиляємося. Але мені дуже сподобалося, як сказав російський політичний діяч, що „Янукович – це молодий Брєжнєв”. До речі цілком можливо, що ми чогось не знаємо і завтра виявиться, що він дійсно українець і займався поезією!

- Зірки українського шоу-бізу пишуть книги, наприклад – Андрій Кузьма та гурт „Алібі”. А ви б хотіли написати книгу?

- В мене є збірка поезії, яка не дуже підходить для того, щоб покладати її на музику. Тому я хочу видати свою власну збірку поезій. Крім того, в мене є два розпочатих кіносценарії, але поки що я їх не продовжую. Мабуть тому, що поки що не прийшов час, ще зарано. Але цілком можливо, що в майбутньому я сяду за друкарську машинку.

- Доповніть вислів: Успішна людина – це…

- Успішна людина – це успішна людина. На моє переконання, успішна людина відчуває себе такою тоді, коли вона щось робить і бачить результат.

- Доповніть вислів: Щаслива людина – це…

- Щаслива людина та, яка прокидається з посмішкою, їй є, заради кого жити і що робити в цьому житті. Вона відчуває, що потрібна, і отримує віддачу.

- Скажіть, будь ласка, чому у всеукраїнський тур не входить виступ в рідній Вінниці?

- Концерт в Вінниці буде. І станеться це 29 квітня. Просто спочатку на нашому сайті виклали розклад  першої половини туру, і там не було Вінниці. Але він точно відбудеться в Палаці культури „Райдуга” на вулиці Хлібній, 2. Туди можна доїхати на трамваї та автобусі, які їдять за маршрутом №4. Приходьте!

- За яку суму ви б погодилися змінити свій репертуар на російськомовний?

- Нам це вже пропонували, ми відмовилися. Коли ми брали участь в російському конкурсі „Пять звезд” і вже пройшли до півфіналу, за правилами пісні повинні були бути тільки російською мовою. Все журі пропонувало нам перекласти пісні. Але хіба їх можна перекладати? Вони ж втратять всю свою енергетику! До речі, коли ми відмовилися, член жюрі Йосип Кобзон встав та сказав чистою українською мовою: „Хлопці, співайте українською! А я сам буду перекладати ваші пісні іншим представникам журі!”. До речі, з мовним питанням цікавий випадок був в Дніпропетровську. Після концерту до нас підійшла родина сірійців, і вони сказали, що проживши близько 10 років в Україні, ніколи не відчували необхідності вивчити українську, але тепер хочуть, бо їм цікаво, про що наші пісні.

- Ви сидите в соціальних мережах?

- Так, я є і Вконтакті, і на Однокласниках. Дуже часто отримую повідомлення типу: „А ви справжній? А як можете довести?”. Деякі люди починають задавати питання, якими можна перевірити, чи це дійсно я: наприклад, яка в мене машина, де я був такого-то числа такого-то місяця в такий-то час… Інколи виходить весело!

- Якщо „пиво, баби та рок-н-рол” – це чоловіче щастя, про жіноче ви вже співали, тоді що є оленячим щастям?

- Це треба запитувати в оленів. Пропоную провести соціологічне дослідження, потім зробити вибірку, провести паралель між оленями, які живуть на сході та на заході України. Але щось мені підказує, що для них найбільше щастя – не отримати по рогах!

- Скоро Україна святкує День співробітників ДАІ. Розкажіть, будь ласка, які в вас були казуси з ДАІшниками? Чи допомагає ваша популярність відбиватися від штрафів?

- Знаєте, мені здається, що співробітники ДАІ – це окрема каста, як і таксисти з маршрутниками. Інколи складається враження, що в них там спеціальний відбір для людей з мінусовим рівнем інтелекту та повною безграмотністю! З приводу порушень, минулого місяця мене оштрафували за те, що я зупинився в неналежному місці. А зазвичай штрафують за привищення швидкості. Наприклад, коли ми їхали з Дніпропетровську в Запоріжжя, до вас в ПОЛИТСОВЕТ, то так швидко проїхали повз пост ДАІ, що нас навіть не встигли зупинити та махнути паличкою! ДАІшники мене час від часу впізнають, питають, чи то дійсно я, просять заспівати або дати автограф.

- В вас є дуже гарна пісня „Апрєль”. Кому вона присвячена та чому в вас так мало ліричних пісень?

- В кожного в житті бувають якісь перепитії, періоди закоханості, емоційного підйому… І саме про такий період ця пісня. В останній час нас досить часто питають, чому в нас мало ліричних пісень. Можу вас запевнити: в новому, третьому альбомі їх буде більше, ніж в попередніх!

Похожие статьи


Разделы